Із початком повномасштабного вторгнення українці як ніколи гостро відчувають на собі негативний вплив травматичних подій: ракетні обстріли, повітряні тривоги, самотність, ізольованість, втрата близьких чи вимушена евакуація. Тому надзвичайно важливими є різні ініціативи, спрямовані на психологічну допомогу, виявлення та пропрацювання травм, спричинених російською агресією.
На сьогодні психологічної реабілітації потребують мільйони цивільних і десятки тисяч військових. Одна з таких ініціатив, пілотний німецько-український проєкт «НаДія – надія і дія» тривав протягом року, із квітня 2023 року по березень 2024 року. Програма проєкту «НаДія» є достатньо широкою і не обмежується лише тренінгами у Фрайбургу та співробітництвом із чисельними партнерами. Мета проєкту – навчання медиків і звичайних громадян доступно і віддалено. Для цього в рамках діяльності створили базу із навчальних роликів, де спеціалісти з психології, психіатрії, геронтології та соціології просто й доступно пояснюють глядачеві як можна допомогти собі та близьким під час війни.
У сучасних реаліях, благодійні фонди, які займаються підтримкою людей у потребі, мають швидко відповідати на виклики, спричинені кризою. Тож психологи Карітасу-Львів із різних проєктів, що залучені до допомоги внутрішньо переміщеним українцям та іншим людям, постраждалим від війни із росією, взяли участь у програмі «НаДія». У результаті функціонування проєкту, близько 100 осіб стали слухачами програми, більше 30 стали тренерами та проводили тренувальні навчання у Фрайбурзі, а пізніше – навчальні тренінги у Львові.
Психологині Карітасу-Львів – Софія Зотіна, Любов Гриник та Вікторія Коваль-Іщук здобули сертифікат тренера, який свідчить, що кожна отримала кваліфікацію з первинної психосоціальної травмаінформованої допомоги (інтенсивний курс). Із отриманням сертифікату, кожна психологиня може проводити навчання як у стінах самого Карітасу-Львів, так і в інших установах та організаціях.
«Під час навчання в Німеччині я отримала цінний досвід, який зараз активно використовую в проєктах Фонду. Тепер успішно застосовую набуті знання в роботі з педагогами та дітьми, проводжу тренінги на різну тематику. Радію тому, що втілюю найкращі практики та сприяю позитивним змінам у нашій спільноті», – зазначає учасниця програми Вікторія Коваль-Іщук.
Під час навчальних поїздок, підтримки супервізорів, фахівчині викладали теоретичний матеріал та проводили практичні вправи із елементами самодосвіду. Програма містила теоретичний і практичний матеріал з базової травмачутливої психосоматичної допомоги, яку можна поділити на три блоки:
- Теоретичний – висвітлення важливих питань з біо-психо-соціального підходу в роботі з травматизацією;
- Ведення випадків – інструменти для ефективної роботи команди чи персоналу, техніки для різнобічного розгляду випадків та пошуку оптимального вирішення, способи підвищення професійних якостей;
- Для відновлення ресурсності, підвищення резільєнтності – методи для відновлення ресурсів, турботи про власне психічне здоров’я у працівників.
Кожен блок має свою функцію, підсилюючи один одного. Це всебічна програма для розуміння і протистояння травматичним умовам сьогодення, а також зміцнення ментального здоров’я нашого населення, дбаючи і за фахівців.
«Протягом трьох навчальних сесій, особисто я мала змогу відновити знання про деякі аспекти психічного здоров’я, подивитися збоку на наше життя з початку повномасштабної війни і зрозуміти важливість турботи та вміння її проявляти. Для мене особливо цінним було і знання, і приклади способів передачі знань безпосередньо тим, хто потребує такої допомоги та підтримки», – переконана Софія Зотіна
Практика психологічної допомоги з часів повномасштабного вторгнення доводить – недостатньо лише психологів, психотерапевтів і психіатрів для підтримки психічного здоров’я під час війни і частих загроз, адже вони можуть допомогти лише, коли до них звертаються. А самостійно не кожен здатний побачити і усвідомити потребу в кваліфікованій допомозі. Тому важливо, щоб якнайбільше спеціалістів допомагаючих професій були ознайомлені із азами психології, бо тоді ці фахівці можуть базово допомогти, коли до них звертаються. А при потребі скерувати до спеціаліста з ментального здоров’я.
Втім, у нашій країні рівень обізнаності про психічне здоров’я недостатній, також додається стигматизація, яка залишилась ще з радянських часів.
«Під час першої поїздки я була захоплена тими техніками, якими нас навчали і колосальним досвідом, яким ділилися з нами німецькі тренери», – зізнається Любов Гриник. – «А на завершальній зустрічі я захоплювалася нами, новими тренерами – які все-таки фахові спеціалісти в Україні. Ми перетворилися в мультидисциплінарну команду! У ході безпосередньої роботи співпрацюємо з соцслужбами в області, тому бачу цінність втілення проєкту «НаДія» в життя. Уже розпочала застосовувати набуті знання і досвід на практиці для підвищення обізнаності фахівців соціальної сфери».
У час військового стану, в постійних умовах стресогенних ситуацій, неабияк важливо, щоб якомога більше людей зналися на базових знаннях про психічне здоров’я. Тому проєкт «НаДія» підготував фахівців, які стали тренерами і можуть навчати спеціалістів в:
- Галузі охорони здоров’я;
- Соціальної роботи;
- Спеціальної освіти.
Важливо, щоб ті фахівці, які мають найбільший контакт з населенням, були обізнаними і мали навички травмоінформованої первинної допомоги.
Цей проєкт став не лише важливим кроком у розвитку професійних навичок у галузі психологічної підтримки постраждалих від війни, а й показав важливість міжнародного співробітництва в цій галузі. Віримо, що «НаДія» стане початком для подальшої спільної роботи та обміну досвідом між фахівцями з України та Німеччини, що сприятиме покращенню психологічного благополуччя та реабілітації постраждалих осіб.