Хочемо розповісти про одне з перших звернень, яке отримала наша психологиня у цьому році.
«В нас вдома вже місяці ведуться обстріли і бойові дії. Ми з дітьми евакуювалася, але чоловік через свою роботу був змушений залишитися. Я не хотіла виїжджати, але чоловік наполягав, щоб ми з дітьми були в безпеці. Ситуація там нестабільна, днями може не бути зв’язку з ним. Він мене підбадьорює, а в мене відчуття, що я його покинула.
Що мені робити далі? Я не можу залишити дітей і поїхати до нього. Але він там сам. Може не треба було їхати? Але там були обстріли, вибухи, діти ж не могли більше там бути».
Це не поодинокі випадки, коли бенефіціари переживають такі емоційні гойдалки і сумніви. Переважно вони виникають, коли:
- рідні/близькі зараз є на окупованих територіях;
- рідні/близькі з якихось причин не евакуювалися і зараз знаходяться в зоні бойових дій – важливі люди в постійній потенційній небезпеці.
Мова йде про приховане (неусвідомлене) чи явне переживання сорому, провини. Сором – це розуміння невідповідності своїх думок і вчинків очікуванням оточення і власним уявленням. Провина – інтенсивне, часто болісне, переживання власної неправоти перед іншою людиною (людьми) або самим собою. Такі тривалі переживання ведуть до мук совісті, які суттєво впливають на розумові і психофізіологічні процеси.
І якщо суттєво вплинути на стан справ нема змоги, людина стає немов би заручником ситуацій та власних почуттів. Фізичні та моральні сили витрачається, психічна енергія вичерпується, але все безрезультатно. «Щодня, як в суху землю».
Якщо ви впізнаєте себе чи когось з вашого оточення, важливо зрозуміти: люди з такими переживаннями є «винними без вини».
Виходячи з обставин, які були тоді, думок і почуттів у вашій голові та серці, ви прийняли єдине правильне рішення. Було б інше правильне рішення – ви б обрали саме його. Але ж в той момент його не було. Ви зробили правильний вибір, в якому нема вашої провини.
Прийміть себе тепер з усіма перевагами і недоліками, з успіхами та невдачами, плюсами і мінусами. Ви отримуєте для своєї душі неоціненний досвід. Після падіння приходять знову злети і ви починаєте не з нуля, а з досвіду. Перестаньте порівнювати себе з іншими, аналізувати, що хтось в подібній життєвій ситуації дав би собі кращу раду чи слухати поради, як потрібно було вчинити.
Минуле не змінити, майбутнє ще нам не належить. Поважайте себе і дякуйте собі. Живіть, бережіть себе і збирайте сили, щоб при омріяній зустрічі в майбутньому з дорогими вам людьми компенсувати ту відстань і час, які вас розділяли.