Інформаційний потік та його дозування

До 2014 року ми спокійно переглядали новини про війну в інших країнах. Чому? Бо, це далеко, з «ними» і «до нас не відноситься». Це був абсолютно звичайний хід думок і емоційного ставлення. Зараз це вже в нашій країні, з нами і до нас відноситься. І кожна людина тепер має своє залучення в події, амплітуда емоцій може бути різною, проте в сьогоднішній ситуації усі українці живуть в стані хронічного стресу.

Колись […] інформація була нашою здобиччю. Тепер ми — здобич інформації.
Ліна Костенко, «Записки українського самашедшого» (2010)

Інформація. Чи може вона провокувати стрес? Можливості людського мозку обмежені. В 1956 році американський психолог Джордж А. Міллер експериментально довів, що короткочасна пам’ять в середньому сягає 7 + 2 елементи. В сучасності американські соціологи визначили, що середньостатистичний житель США споживає 36 гігабайтів інформації за 12 год. А тепер зіставте, як ми завантажуємо мозок інформаційним сміттям.
Нейробіологи називають це «інформаційний токсикоз». Наш мозок може сприймати певну кількість інформації, а якщо поріг перейдений, з’являються фізичні прояви «інформаційного токсикозу» – нудота, іноді рвота, часте сечовиділення, погане самопочуття (як симптоми токсикозу у вагітних). Крім фізичних проявів, можуть виникати і стресові стани, якщо інформація: 

  • У надмірній кількості,
  • Вимагає швидкої реакції,
  • Має непередбачуваний характер,
  • Як наслідок, закликає до якихось дій або, навпаки, обмежує дії,
  • Свідчить про потребу в адаптації до нового.

А тепер пригадайте недавню інформацію і спробуйте співставити з вищеописаними стресовими ознаками.
Як наслідок, інформаційний стрес провокує стан психічної напруги, тривоги, страху чи інших переживань. Що ж є основним фактором негативного впливу? Головна причина негативного впливу інформації на людину є через недостатній контроль над ситуацією.

Коли казати «Досить». У сьогоднішніх реаліях нашого життя потрібно пам’ятати про психогігієну. Проведемо паралель. Пригадайте ситуацію, коли ви в гостях, а там вам все пропонують смачні наїдки. І коли в вас «вже не лізе» або пропоноване не до вподоби, є два варіанти: «запхати в себе» і «не запихати». Що буде з організмом в першому й другому випадку – це вже риторика.
Тому, так важливо, щоб ви дозували інформацію, що надходить до вашого мозку, особливо в контексті теперішніх новин.

Як визначати, що достатньо?

  • Коли відчуваєте, що вже «нудить» (в прямому чи переносному значенні) від інформації чи її обговорення.
  • Почуте чи прочитане викликає тілесні дискомфортні, болючі відчуття.
  • Бачите, що чергова доза інформації провокує неприємні переживання.
  • Якщо ви постійно перебуваєте в: страху, тривозі, паніці, злості, роздратування, сумі, відчаю, почутті безвиході і т. ін.
  • В поглядах з’являються дилеми, важко визначитися, в що вірити.
  • Думки про майбутнє забарвлюються в темні тони.
  • Інформація наштовхує на деструктивні думки, дії стосовно себе чи інших.

РЕКОМЕНДАЦІЇ у подоланні деструкції інформаційного потоку і розвантаженні психіки.

  1. Активний вплив на проблему. Спочатку визначити проблему, дізнатись про неї з достовірних джерел, тоді якщо є можливості зосередитись на вирішенні ситуації, що викликає стрес (за умови, що можете на неї повпливати).
  2. Зміна поглядів на ситуацію, так як сила стресора значною мірою залежить від нашого суб’єктивного ставлення до нього.
  3. Зменшення фізичного ефекту стресу. Це можна здійснити завдяки релаксації, технікам розслаблення, додаванню до щоденних справ фізичних вправ, заняття спортом (сприяють виведенню з організму кортизолу – гормону страху), використанню води у боротьбі зі стресами (водні процедури, пиття води), часу з домашніми улюбленцями.
  4. Комплексні способи подолання стресу. Допомога від інших та надання допомоги іншим. Вельми важливою є підтримка друзів та близьких. Також дієвим способом подолання стресу – це допомагати іншим, бо люди набувають сили, коли надають допомогу комусь. Віра в Бога. Той, хто вірить, що Бог його любить, може сприймати неприємності спокійніше, бо бачить їх як заслужений наслідок своїх дій, або як випробування, після якого здобуде щось вартісне. Зміна способу життя, наближаючи його до здорового для зміцнення і підвищення імунітету.
  5. Чергувати вид діяльності. Інтелектуальну діяльність вартує чергувати з фізичною і навпаки.
  6. Позитивне мислення й приємні переживання сприяють виділення ендорфінів (гормонів щастя і задоволення), котрі нормалізують роботу організму, підвищують імунітет, надають сили і сенсу в негараздах.
  7. Раціональне харчування, здоровий сон ніхто ніколи не відміняв.

Окрім того, маючи справу з інформаційним потоком:

  • Дозуйте кількість інформації, яку сприймаєте.
  • Користуйтеся достовірними джерелами, аби дізнатись фактичний стан справ.
  • Поменше читайте коментарі до статей і постів, особливо, якщо вони суперечать вашим поглядам.

Ніхто не пропонує вам взагалі не цікавитись тим, що діється навколо (хіба що це ваш власний вибір). Варто просто пам’ятати, що інформацію потрібно вибирати і дозувати, особливо, якщо вона має на вас шкідливий вплив.
І обов’язково бережіть своє фізичне і психічне здоров’я!